Моя мама працює на круїзному лайнері. Вона — кухар і подорожує більше, ніж усі тревел-блогери разом узяті. То вона в Неаполі, то в Кейптауні, то десь біля Маямі. А я — звичайна офісна людина в Черкасах, яка мріє просто подзвонити мамі та спитати: «Що готуєш сьогодні?»
Але дзвонити наосліп — невдячна справа. Одного разу подзвонив, коли вона якраз виносила 12-кілограмовий торт. Іншого разу — коли в неї була нічна зміна, і вона шепотіла: «Сплю. Не вбивай мене, синку».
Тоді я відкрив https://city-time.org/time_comparison/. Тепер я знаю точне місце перебування лайнера — вона скидає порт, а я вводжу його в сайт і бачу, коли в мами ранок, а коли вона вже втомлена після обіду.
І, знаєте, наші дзвінки стали як маленькі подорожі. Я дзвоню, вона розповідає, що сьогодні подавали на вечерю. А ще — я почав відчувати час по-іншому. Вже не думаю «15:00» — думаю: «Зараз у мами ранок, вона п’є каву біля Гібралтару».